Три греблі в Україні: Добрин, Гостовець та Баюрівка

WWF Україна, за підтримки WWF Нідерланди, продовжує  проект з відновлення проточності річок та потічків, що розташовані на території Національного природного парку Верховинський.

Цей парк розміщений поблизу села Криворівня, в Івано-Франківській області, на кордоні з Румунією. 

Карпатські річки відомі струмковою фореллю та лососем дунайським. Завдяки розташуванню в горах, вони тривалий час не були загаченими й мали дике, незмінене русло. Це дозволило лососевим вільно подорожувати та розмножуватися у бурхливій гірській воді.

Проте у 19 сторіччі на Прикарпатті, яке тоді входило до складу Австро-Угорської імперії, розпочалася промислова заготівля лісу. До появи залізниці, річки були єдиним шляхом швидкого спуску великої кількості деревини. Однак водність високогірних потоків зменшується з висотою. Для того аби доставити кругляк на велику землю треба було робити дамби зі шлюзами, які називалися на німецький манер клявзами  (німецькою klause означає “ущелина” або “перевал”). 

Для цього річка повністю перекривалася дерев’яною спорудою з кам’яними підпорками, згори якої утворювалося водосховище, а далі після відкриття шлюзів вода стікала вниз. 

Зруб сплавлявся такими загаченими потоками у вигляді зв’язаних плотів - дарабів, якими управляли керманичі.

Саме тоді верхів’я багатьох місцевих річок перекрили греблі, які утворювали такі собі водозбірники. 

За даними журналу “Локальна історія” до 1876-го на притоках Білої Тиси функціонувало 6 клявз, Чорної Тиси – 9, Чорного Черемошу – 3, Білого Черемошу – 2 клявзи. У 1870–1890-х роках каскади штучних водосховищ звели у басейні Пруту, Бистриці Надвірнянської, Битриці Солотвинської, Тересви, Тереблі, Свічі, Мизунки та на інших водних артеріях. 

З цією метою перекрили також незначні місцеві річки, зокрема Опір – ліву притоку річки Стрий. У середині 1880-х на її притоках Славка, Рожанка, Бутивля, Сигла (Либохірка), Орява, Зелем’янка, Красний і Кам’янка функціонувало 14 водозбірників. 

Тоді в басейні Чорного Черемошу, який зараз входить  до Національного природного парку "Верховинський” діяло вже 12 клявз, у басейні Білого Черемошу – 5. 

Ще під час роботи цих клявз було помічено, що риби в річках стало значно менше. Адже форель і лосось подорожують проти течії до місць нересту. Перестрибнути клявзу під час свого щорічного ритуалу вони просто не в змозі. 

Останній сплав на Чорному Черемоші відбувся у 1968 році, а на Білому Черемоші - 1969. Проте, клявзи досі стоять. Деякі з них зруйнувалися, але інші досі перекривають хід рибі. 

Форель річкова і лосось дунайський, який занесений до Червоної книги України є важливою складовою екосистеми Українських Карпат. Відновлення їхньої чисельності безпосередньо впливатиме на збільшення кількості бурого ведмедя, зокрема.

“Високо в горах напівзруйновані дамби перекривають шляхи міграції диких лососевих, тим самим позбавляючи карпатських ведмедів великої кількості білку”, - розповідає координатор проекту Українського WWF Ольга Денищик.

Для того аби відновити проточність русла річок, греблі які вже стали історичною спадщиною та туристичною принадою, не будуть руйнуватися. Відновлюватиметься лише прохід для риби, а сама конструкція залишиться цілою. Буде відновлена проточність струмка на місці залишків уже зруйнованої греблі Лостунець на території Національного природного парку “Верховинський” і досліджено стан інших 3-х гребель: Добрин, Гостовець та Баюрівка.

WWF Україна розпочав збір через краудфандінг необхідної суми грошей – 31 000 евро аби наш проект став реальністю, а річки вільнотекучими. Навіть 20 евро можуть допомогти! 

Cost estimate dam removal        
  EURO      
Dam Removal (machinery+labour) 27,500 High costs because of the dam location (remote area high in the mountains)
Legal issues + all permits 1,000  
Press tour for dam removal 2,500 desirable for the further National campaing
Total 31,000      

WWF Nederland

info@wwf.nl

0306937333

 

Ольга Денищик, менеджер прісноводного напрямку WWF Україна

Після завершення освіти в Університету Дюкейн в Сполучених Штатах, Ольга спочатку працювала в екологічних організаціях України, а потім в проєкті ПРООН із захисту біорізноманіття водно-болотних угідь Бангладеш. З 2016 року Ольга працює у WWF Україна координуючи напрямок збереження та захисту прісноводних ресурсів країни. Переважну більшість річок України було каналізовано та фрагментовано. Демонтаж непотрібних гребель дозволить повернути до життя водні артерії країни та надасть можливість відновитись популяціям риб, птахів та іншим прісноводним видам. 

Барт Генен, експерт із прісноводних водойм WWF

Відколи Барт завершив навчання у Вагенінгені за фахом управління водними ресурсами, він був відданий ідеї покращення управління водними ресурсами. У 1998, Барт вирушив до Вєтнаму, аби досліди річку Меконг. Упродовж останніх 10 років Барт працював на WWF, переважно у Африці та Латинській Америці, аби захищати природність екосистем рік Замбезі та Амазонка. Для країн, крізь які протікають ці ріки, вони є каналом життєзабезпечення як для тварин, так і для людей. У Європі ми трішки забули про це, але ми можемо відновити ріки тут і дати природі простір знову. Саме тому Барт, разом з іншими річковими експертами, намагався внести демонтування гідротехнічних споруд на водоймах Європи до порядку денного з 2015 року.